Умова: підкреслити підмет і присудок, визначити вид підрядних і схеми речень. Воно б і нічого про від броду до броду, аби тільки чогось із крижиною не трапилось та мама не дізналась, бо тоді однією рукою буде хапатись за віника, а другою за серце.
З творів М.Стельмаха Зінька зупиняється, слухає, як шумлять дуби, як співають синиці, як вистукує в кору своїм дзьобом дятел.
І все в її постаті, що притулилась до воріт, у її устах, що тримали посміх, у її свіжій сорочці з барвінком на грудях віяло тією жіночою принадою, без якої поменшав и й цей світ і душевність у ньому.
І жаль йому стало бозна-ким мальованих світів, і цвіту, що в сповитку спав у яблунях на морозі, і птиць ,що вже до нього не долетять.
Мирон перейшов жити на хутірець, де мав утіху від пасіки, від садочка, від невеликого ставка, де наспівно перечищалися води.
І хоч не видно було в небі блискавиць, не лунало громове рокотання, та відчувалося ,що надходить злива.
Язикатій Хвесьці (додаток) не можна казати нічого зайвого. Катруся розповідала похапцем, п’яте через десяте (обставина) . То все було білими нитками шите (означення) . Дівчата як кров з молоком (означення). Він давно вже не встромляв носа (присудок) в його справи.