Твир на тему хто мови своеи цураеться хай сам себе стидаеться

Нещасна,неправдива людина,що добровильно й легко зрикаеться ридной мови.Щаслива,праведна людина,що в радости и гори будуе слово своей земли.Цуратися мову ,звичай ридного краю,його людей-означае скаличити свою душу,зрадити самого себе.А людина що втратла себе-уже не людина.Вона не може ани плидно працювати,ани повноцинно розвиватися.Така людина,немов уражена смертельною заразною хворобою,-уси вид ней намагаються знаходитись подали вид ней,бо разом з нею бути неприемно.Нещасни,прокляти батько й мати.що народжують перевертнив.Видцуратися ридной мови означало позбутися закодованих у ний добра.правди.чести,щирости.Зрикшись цих якостей,людина втратила б не лише кровни звьязки з народом але й власний моральний коринь.