Текст для редагування. Чирвнева нічь
Солнце давно вже сіло врожевий туман який шче довго стояв на обрії поволі
сгасаючи й рос -виселяючись - червоні вітрила неба згорталися і спадали
слідом за солнцем кудись у чорну прирву. Обрій почала огортати все густіша
й густіша темрява і небо стало схожим на густо-розведенну у воді синьку
одиноко над старим вітряком що мріяв на белебні біля хутора вогнянною
крапелькою все ясніше і ясніше замерехтіла вечірня зоря.
Пройшовши по небу тепла тиха червнева ніч стала оволодівати землею
безмежний степ став ущухати корився ніжніша і м’якшав від ії пестощів.
Птахи затихали і згорнувши натомлені задень крилця сідали на мякі
гніздечка гріючи свої худенькі від роботи тільця пахучим ласкавим по
матириньські ніжним теплом , розігрітої задень, землі.
Усе змінювалося на землі с преходом ночі ночі: і робилося загатковим
таємним прехованним особливо вітчутним і особливо-спреятливим для
всього живого- з улоговини тягло теплим вогким відпаром і холодні трави
зараз же вітчули його і стали покриватися щедрою росою. І ріскіше запахли:
і серед тих запахів особливо виділялася своїм гірким чадним смородом-
полин та, шапкастий, предорожьній будьяк, із далекого степу горнуло густим
духом зкошинного жита що пахло свіжо-спечинною паляницию.

Эрюсик    2   22.05.2020 13:25    4