Який з творів 6-го классу мені сподобався,або запам'ятався найбільше? У шостому класі, на уроках української літератури, ми ознайомилися та вивчили багато творів та оповідань. Довідалися про життя предків, про історичне минуле, поринули у далеке майбутнє та повернулися назад, у свій улюблений клас. Усі твори, оповідання, вірші надзвичайно цікаві та повчальні, але допало до душі найбільше оповідання «Зачарована Десна». Коли я його читав , дійсно був зачарований спогадами автора. Так тонко, так по-справжньому передані в творі почуття, що я поринув в ці спогади і, наче в моїй присутності все це відбувалося. Я бачив заквітчаний навесні сад, біля низенької хати гав за городиною. Наче зараз, стоїть перед очима величавий соняшник, а через тин гарбузи плетуться. А далі бузина, смородина, і терпкий запах лободи та полину. Разом з автором полюбив пташиний щебет у саду і в полі, плескіт весняної води, жаб’яче кумкання в болоті, яблука, які падають нишком у траву. Чув, як пахне в’ялою травою, квітами. Перед очима стояла Десна-чарівниця. Уявляв, як п*ю воду з річки, а вона така ласкава, солодка. На березі у лозах – ожина, в кущах – горіхи, в лісі – гриби, в озері, у воді скаламученій – риба. Чув як каркає ворона сидячи на високій сокорині. Плив у човні Десною і насолоджувався водою тихою, небом зоряним, місяцем, що у воді сміється. Так мені хороше було пливти за водою, так легко, немов не плив я, а линув у синьому просторі.
У шостому класі, на уроках української літератури, ми ознайомилися та вивчили багато творів та оповідань. Довідалися про життя предків, про історичне минуле, поринули у далеке майбутнє та повернулися назад, у свій улюблений клас. Усі твори, оповідання, вірші надзвичайно цікаві та повчальні, але допало до душі найбільше оповідання «Зачарована Десна». Коли я його читав , дійсно був зачарований спогадами автора. Так тонко, так по-справжньому передані в творі почуття, що я поринув в ці спогади і, наче в моїй присутності все це відбувалося. Я бачив заквітчаний навесні сад, біля низенької хати гав за городиною. Наче зараз, стоїть перед очима величавий соняшник, а через тин гарбузи плетуться. А далі бузина, смородина, і терпкий запах лободи та полину. Разом з автором полюбив пташиний щебет у саду і в полі, плескіт весняної води, жаб’яче кумкання в болоті, яблука, які падають нишком у траву. Чув, як пахне в’ялою травою, квітами. Перед очима стояла Десна-чарівниця. Уявляв, як п*ю воду з річки, а вона така ласкава, солодка. На березі у лозах – ожина, в кущах – горіхи, в лісі – гриби, в озері, у воді скаламученій – риба. Чув як каркає ворона сидячи на високій сокорині. Плив у човні Десною і насолоджувався водою тихою, небом зоряним, місяцем, що у воді сміється. Так мені хороше було пливти за водою, так легко, немов не плив я, а линув у синьому просторі.