Утяжкий воєнний час хлопчик климко залишився сиротою. але він знайшов сили не лише влаштувати своє життя, а й іншим. як дорослий, узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленьку доньку. заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів пішки босим, постійно наражаючись на небезпеку добрі люди пропонували залишитися в них, але климко знав, що йоги чекають, на нього сподіваються. і виконав свій обов’язок до кінця повість учить добру, чуйності, людяності, вмінню долати життєві труднощі.