Миколі Гуменюку для проведення вистави необхідно було мати куль сіна, для цього він звернувся до 1)тих, хто не мав можливості потрапити до театру;
2)голові еомнезаму;
3)Юхриму Бабенку.
Квиток до театру коштував:
1)чотири фунти пшениці;
2)пять рублів;
3)глечик молока або дві паляниці хліба.
Театральна вистава мала відбутися:
1)на центральному майдані села;
2)в школі;
3)у приміщенні старої бібліотеки.
Через що Люба не хотіла їхати разом із Михайликом селом:
1)боялася зустрітися з Юхримом Бабенком;
2)поспішала на зустріч до тітки Василини;
3)щоб дітвора не дражнила їх: молодий-молода.
Що відповів Михайлик на питання вчительки: "А хто тебе навчив читати?":
1)"Мій улюблений дідусь";
2)"Книжки поповича";
3)"Від старших школярів перейняв".
Учительку Михайлика звали:
1)Василина Іванівна;
2)Настя Василівна;
3)Олена Андріївна.
Спіймавши Михайлика - "зайця", високий парубок звернувся до нього і сказав: "Я тебе пущу, але так, щоб знав...":
1)"...де раки зимують";
2)"...куди Макар телят ганяє";
3)"...де роги козам правлять".
Для проведення вистави організатори театру у селян позичали:
1)гроші;
2)стільці;
3)знаряддя праці.
Найбільше Панас Демянович цінував у людині:
1)кмітливість і винахідливість;
2)швидкість і пунктуальність;
3)свіжу сорочку і чисту совість.
Чим Михайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою:
1)пиріжком з калиною;
2)пряженим горохом;
3)шматком чорного хліба
"Велике і урочисте слово міститься на такій крихітці паперу, на якій не можна навіть викруглитись уся печатка". Яке слово малося на увазі:
1)партер;
2)резонер;
3:контрамарка.
Хто Михайлику наказував: "наука наукою, а чоботи бережи":
1)батько;
2)мати;
3(дядько Себастіян.