АНАЛIЗ ВIРША Жанр,Рід літератури,Iдея , тема , художнi засоби Надія Врищ Руки матері
Вже десять літ, як ти лежиш в землі,
Лише на цвинтарі заквітчаний горбочок,
Але завжди свої і своїх дочок
Несу тобі тривоги і жалі.
Твоє життя – неписаний роман,
Що не сторінка – то життєва драма.
Я ж пам’ятаю руки твої, мамо,
У шорстких шрамах від численних ран.
Ті руки рідко відпочинок знали,
Вони мастили, прали і пекли,
Малими нас до школи повели,
На самостійний шлях благословили.
Вони не мали витончених рис,
Були негарні, темні, вузлуваті,
Але вони життя творили в хаті.
Рукам тим материнським поклонись.