Аналіз віршу лелеки вгорі,внизу-лепеха й жабуриння, ліси і лісочки,озера й озерця дрібні… цей клаптик землі – як розкішна бабина скриня, не знаєш ніколи, що знайдеш в кутку чи на дні. десь пісня столітня ще ойкне крізь регіт модерну, десь барва зблисне на вишитім рукаві, пригостить узлісся дикого терну, джерельце в’юнке заворушиться у траві… то раптом відкриється зору незнане болітце, сотворене богом із виводком диких качат… усе це – волинь, моє благовісне полісся, на ньому і досі всевишнього райська печать.

егор1465    1   21.10.2019 18:25    6