Суб’єкт підприємницької діяльності – громадянин Підзега О.К. з 1серпня 2005 року не сплачував плату за комунальні послуги (за утримання свого житлового помешкання), і на 31 березня 2010 р. сума заборгованності з квартирної плати становила 6490 грн. Житлово-комунальне підприємство «В» запропонувало громадянину Підзегі О.К. укласти договір про реструктурізацію заборгованності згідно до ЗУ «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» від 20 лютого 2003 р. Відповідно до укладеного 2 квітня 2010 року договору про реструктурізацію заборгованності, громадянин Підзега О.К. зобов’язався протягом 50 місяців погасити заборгованість за комунальні послуги, що виникла з 1серпня 2005 року.
7 квітня 2010 р. громадянин Підзега О.К звернувся до господарського суду з позовом про визнання договору про про реструктурізацію заборгованності недійсним як такого, що укладено під впливом обману. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що житлово-комунальне підприємство «В» навмисно не повідомило йому про сплив на момент укладення спірного договору строку позивної давності на зтягнення у судовому порядку заборгованості за період з 1 серпня 2005 р. – 2 квітня 2007 р. Утім, за спірним договором позивача став зобов’язаним сплатити житлово-комунальному підприємству «В» усю суму заборгованності.
Яка галузева природа договірних відносин, що виникли між суб’єктом підприємницької діяльності – громадянином Підзегой О.К. та житлово-комунальним підприємством «Ж» ? Якому суду підвідомчий даний спір ? Яке рішення має постановити компетентний суд ?