Вид лірики, провідний мотив та художні засоби твору «сто тисяч»

У комедії «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий висміює господарів, що багатство стало метою їхнього життя, а не засобом заробітку. Такі люди готові продати все на світі, навіть щастя своїх дітей, тільки щоб примножити своє багатство.

У своєму прагненні до наживи Герасим Калитка став жертвою шахраїв, які використовували його жадібність для наживи. Після втрати громадського уваги першою п’єсою драматурга стала комедія «Гроші» 1889 року. Того ж року автор відправив її на рецензію, але повернувся звідти з написом: «Спектакль визнано незручним.» Після екранізації комедію дозволили показати під зміненою назвою — «Сто тисяч». За словами самого автора, назва цього твору більше підійде до його сюжету. Адже справа зовсім не в грошах і не в тому, що вони означають для селян, а в тій сумі в сто тисяч, яку Калитка наважився купити своїми п’ятьма тисячами. У 1890 році була поставлена комедія.