Одкам’янійте, статуї античні, одкам’янійте і кричіть на гвалт!
В Лос-Анжелес пальми синтетичні
уже вростають коренем в асфальт.
Там смог навис, і сонце тяжко гріє,
потік машин тісніший череди,
і алігатор міста – алергія –
виходить із асфальтів, як з води.
Дерева вже тримаються за стіни,
вони ідуть із міста ледь живі.
Невже колись і їх уже не стане,
ні коника в реліктовій траві?
Сухі гілки – це вже вінок терновий.
Останній клен світ за очі забіг.
Залишитсья єдиний лист кленовий –
бетонний лист – розв’язкою доріг.
Ліси мої, гаї мої священні!
Пребудьте нам вовіки незнищенні!
Зробити ідейно-художній аналіз