У чому полягали особливості суспільного устрою Київської Русі в ІХ – Х ст?

За формою правління Київську Русь IX—X ст. історики визначають як «дружинну державу». Система управління сформувалася на основі дружини київських князів.

Князь, як верховний представник влади, скупчував функції законодавчі, виконавчі і судівничі. Закони і розпорядки князь визначав у порозумінні з боярською радою.

Київська Русь не мала ні централізованого управління, ні всеохоплюючої та розгалуженої бюрократичної системи. Єдиний зв'язок між во- лодарями й підвладними, насамперед неміським населенням, існував у формі збору  данини.

        Соціальний поділ населення в Київській державі

Заняття і економічні різниці були основою поділу населення на три соціальні групи: привілейованих бояр, вільних селян та міщан і невільних різних категорій. Це не були замкнені класи, як на заході Європи, а доволі пливкі верстви, між якими був можливий перехід і переміни