Яка будова світлового мікроскопа? Завдяки чому він збільшує об'єкти дослідження?

Мікроскоп (від грецьких слів мікрос - малий і скопео - дивлюся) — це збільшувальний прилад, який дозволяє розглядати предмети дуже малого розміру. За його допомогою вивчають внутрішню будову клітин.
     Світловий мікроскоп застосовують під час роботи з дрібними прозорими або напівпрозорими об'єктами, методи досліджень за його допомогою називають світловою мікроскопією. Світловий мікроскоп складається з корпусу (основа, штатив, тубус, предметний столик) та елементів оптичної систе­ми, через які проходить світло (увігнуте дзеркало, діафрагма, револьверна насадка з об'єктивами, окуляр).
У верхню частину тубуса (спеціальна трубка) вставляють окуляр (в оправі окуляра містяться збіль­шувальні скельця через які дослідник розглядає об'єкт дослідження), на нижній частині тубуса кріпиться револьверна насадка з об'єктивами (від лат. об'єктум – предмет, містить кілька збільшувальних скелець, які обернені до об'єкта вивчення), тубус з'єднаний зі штативом, який має змінний кут нахилу та два гвинта (за допомогою великого гвинта - макрогвинта для грубого налаштування чіткості - та малого гвинта - мікрогвинта для точного налаштування чіткості - об'єкт дослідження  наближують до або віддаляють від об'єктива), до штатива прикріплюється предметний столик (на нього кладуть об'єкт дослі­дження і закріплюють за допомогою двох гнучких тримачів), у центрі предметного столика є отвір, під ним розміщується діафрагма (для регулювання контрастності та яскравості зображення: якщо діафрагма закрита, зображен­ня дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю від­крита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене) та дзер­кало (один бік дзеркала плаский, інший - уві­гнутий, дзеркало можна повертати, за його допомогою вловлюють світло і спрямовують на об'єкт дослідження, тобто використовують для налаштування найкращого освітлення препарату, при меншому збільшенні об'єкта дослідження слід викорис­товувати плаский бік дзеркала, при більшому збільшенні або за слаб­кого освітлення використовують увігнутий бік дзеркала), нижня частина мікроскопа називається основою.
 На об'єктиві та окулярі цифрами позначено збільшення, яке вони забез­печують. Якщо на корпусі окуляра зазначено цифру 15. Це озна­чає збільшення в 15 разів. На об'єктиві є цифра 20. Це збільшення в 20 разів. Якщо перемножити ці цифри (15 х 20 = 300), то визначимо загальне збільшення, яке становитиме 300.
    Через об'єкт дослідження проходить потік променів світла, який  потрапляє на лінзи об'єктива та окуляра, завдяки чому зображення збільшується. Сучасні світлові мікроскопи здатні збільшувати об'єкти досліджен­ня аж до 3000 разів.