2. Конспект літературного джерела – це: 1) письмовий виклад змісту літературного джерела, що має метою дати зв’язаний і послідовний переказ його змісту;
2) стислий, письмовий виклад змісту літературного джерела, що має метою дати зв’язаний і послідовний переказ змісту прочитаного;
3) стислий виклад змісту літературного джерела, що має метою дати переказ його змісту.
3. При конспектуванні літературного джерела необхідно:
1) ознайомитись з анотацією, змістом і висновками літературного джерела, що підлягає конспектуванню;
2) ознайомитись зі змістом, основними розділами і підрозділами літературного джерела, що підлягає конспектуванню;
3) викласти основні думки автора, подати фактичний матеріал і необхідні виписки з літературного джерела, що підлягає конспектуванню.
4. Щоб конспект літературного джерела був якісним, перед його опрацюванням студенту необхідно провести попередню роботу:
1) виділити головне в прочитаному, встановити логічний зв’язок між основними положеннями тексту і продумати, які місця доцільно процитувати;
2) визначити, який вид конспектування був застосований, зробити аналіз головного і другорядного, визначити, які необхідно зробити доповнення в процесі конспектування;
3) здійснити аналіз головних і другорядних частин, визначити взаємозв’язок між ними і вибрати методи раціонального ведення конспекту.
5. Конспект лекції – це:
1) стислий, послідовний виклад основного змісту лекції, записаний у розповідній формі без подробиць і повторень;
2) стислий, послідовний виклад основного змісту лекції;
3) послідовний виклад основного змісту лекції, записаний у розповідній формі.
6. Конспект лекції пишеться від руки, тому в ньому можна використовувати:
1) форми запису, зорієнтовані на швидкочитання;
2) ряд методів і засобів конспектування;
3) види запису, які не можна виконати в типографських умовах.
7. Конспект лекції пишеться в умовах обмеження часу тому, що:
1) види запису мають сприяти запам’ятовуванню;
б запису має забезпечувати належну швидкість конспектування;
3) при конспектуванні доцільно використовувати форми запису, зорієнтовані на швидкочитання.
8. Суть методу переважного застосування приголосних літер полягає:
1) у використанні при конспектуванні відповідних слів (переважно приголосних літер);
2) пропусканні тих приголосних літер, які можна без труднощів відновити за контекстом;
3) використанні при конспектуванні слів-синонімів, у яких кіль-кість приголосних літер значно менша, ніж у словах викладача.
9. Суть методу конспектування кольорами за важливістю полягає у виділенні в процесі конспектування:
1) однаковими кольорами пов’язаних між собою частин записів лекції;
2) різними кольорами частин записів лекції відповідно до їх значення;
3) червоним кольором головної частини лекції, синім – другорядної.
10. Суть методу використання іншомовних слів зводиться до використання при конспектуванні іншомовних слів, які:
1) точніше відображають суть питання;
2) є типовими для цієї галузі знань;
3) за кількістю літер значно менші, ніж у мові викладання лекції.

florzy    1   17.12.2020 01:42    4