2. Чому ми прагнемо любові Мабуть, немає людини, яка б не прагнула, щоб її любили рідні, кохані, друзі... Бо коли ми відчуваємо любов до себе, то розуміємо, що нас цінують, що ми потрібні іншим. Відтак життя набуває сен- су. Розмірковуючи про це, варто, однак, зауважити, що вислів «прагнути любові» не тотожний словам «вимагати любові». Справді, прагнути любові, тобто хотіти, бажати винятково щирого, доброго, дбайливого ставлення до себе, мріяти про те, щоб нас глибоко ша- нували й захоплювалися нами через те лише, що кожен з нас особливий, не схожий на іншого, такий, який він є, - відчуття, що не має спільного з наказом, вимогою, запевняють мудреці. Так, Григорій Сковорода радив: «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю». Та по ігаймо за собою впродовж дня. Чи завжди ми чинимо відповідно до цієї поради? Пригадайте, хто зазвичай зазнає через нас найбільших прикрощів. До кого ми буваємо неуважні? На кого здебільшого вихлюпуємо своє роздратування? Щоб не засмучувати вчинками чи словами тих, кого любимо, варто зважити на психологів. Вони твердять, що почуття любові в нашій поведінці втілюється в турботі про близьких, відповідальності за них, шанобливому ставленні та в