Вологолюбні рослини характеристика​

Объяснение:

Водяні, вологолюбні, посухостійкі та сухолюбні — екологічні групи рослин, які виділяють за відношенням їх до води, що є обов’язковою умовою росту і розвитку.

Посухостійкі рослини — найбільш чисельна екологічна група, що об’єднує рослини, які можуть переносити нетривалу та не дуже сильну засуху, зростають там, де вологи мало. Це рослини, що зростають при середньому зволоженні, помірному тепловому режимі й досить хорошому забезпеченні мінеральним живленням. Основним пристосуванням до нестачі води у рослин є зменшення випаровування. Такі рослини мають потовщену кутикулу, та, як правило, дрібні або згорнуті в трубочку тверді листки Чимало посухостійких видів поглинають воду з глибоких водоносних горизонтів ґрунту за до довгих кореневих систем. Наприклад, у верблюжої колючки довжина головного кореня сягає 20 м. До цієї групи можна віднести вічнозелені дерева верхніх ярусів тропічних лісів, листопадні дерева саван, літньозелені листяні породи лісів помірних широт, кущі підліску, трав’янисті рослини широкотрав’я, рослини заплавних і не дуже сухих суходільних лук, пустинні ефемери та ефемероїди, багато бур’янових і більшість культурних рослин.

Іншим особливим пристосуванням е створення запасів води у соковитих м'ясистих стеблах (кактуси, пустельні молочаї) або листках (агаеи, алое) під час рідкісних дощів чи випадіння роси. Таких рослин багато у пустелях. Вони не витримують надмірного зволоження. Тому їх називають сухолюбними.

2.Виявити опорні терміни теми,,Екологічні групи організмів по відношенню до вологості”.

Водяні, вологолюбні, посухостійкі та сухолюбні — екологічні групи рослин, які виділяють за відношенням їх до води, що є обов’язковою умовою росту і розвитку.

Сухолюбні рослини — це рослини, що зростають у місцях із недостатнім зволоженням. Вони поділяються на два основні типи: м’ясисті — на вигляд рослини з добре розвинутими водозапасаючими тканинами та зовнішньо сухуваті рослини, як правило, з вузькими та дрібними листками. До першої групи відносяться кактуси, кактусоподібні молочаї, алое, агави, молодило, очиток, холодок. До другої — тонконіг вузьколистий, костриця овеча, види ковили, полини, та деякі інші рослини.

До помірно вологолюбних належить більшість рослин, що мешкають на суходолі в умовах помірного зволоження. У них зазвичай листки широкі та м'які, без воскового нальоту, помірно опушені або голі. Прикладами є дуб, фіалки, конвалія.

3. Виявити опорні терміни теми,,Екологічні групи організмів по відношенню до температури”

За відношенням до температури виділяють наступні екологічні групи рослин: холодостійкі, холодовитривалі, теплолюбні.

Види, для існування яких оптимальною є низька температура, називають холодостійкими. Для більшості з них характерне низьке стебло, яке часто стелиться по землі. В їхньому клітинному соку накопичуються поживні речовини, що знижують точку замерзання цитоплазми. Щодо рослин, то до холодостійких належать мешканці тундри, високогір’я. До них належать деякі бактерії, лишайники, мохи. Холодовитривалі зростають у районах із сезонним кліматом, із холодними зимами. До них належать дерева, кущі, горох, жито.

3. Виявити опорні терміни теми,,Екологічні групи організмів по відношенню до температури”

За відношенням до температури виділяють наступні екологічні групи рослин: холодостійкі, холодовитривалі, теплолюбні.Холодовитривалі рослини здатні переживати температури нижче 0 °С, хоча ростуть лише при температурі вище 0 °С. До них належать дерева і кущі наших широт, а з сільськогосподарських культур — морква, горох, жито.

У рослин термофільних, або мегатермних (теплолюбних), оптимум лежить в області підвищених температур. Вони мешкають в областях тропічного і субтропічного клімату, а в помірних поясах - в добре прогрітих місцях . До них належать рослини дощових тропічних лісів, теплих морів. Теплолюбні рослини не витримують холоду, і для нормального росту потребують досить високих температур. Теплолюбними є більшість видів, що ростуть у тропіках і теплих субтропіках, а серед наших культурних рослин — огірок, яарбуз, диня, томати та баклажани.

У процесі еволюції види, що живуть у місцях з постійно високими температурами, набули цілого ряду пристосувань. У них ігаються зменшення поверхні листків, поява волосків і ефірних залозок тощо.

Іноді виділяють проміжну групу мезотермних рослин.

Отже, для рослин найважливішими екологічними факторами найчастіше е забезпеченість водою, світлом та температурні умови. Пристосування до усього комплексу факторів середовища відображається у життєвих формах рослин.

· Що таке життєва форма?

Життєва форма рослин — це сукупність загальних рис зовнішньої будови рослини, які визначають її пристосування до умов життя. Вона також характеризує тривалість життя вегетативних органів та всієї рос