Стихотворение про квітку (ромашка або тульпан)тобто любу квітку

Станіслав Буряченко

РОМАШКА В ЛУЗІ

В різнотрав'ї луговому
Загубилася ромашка
У благенькому, простому
Платті Попелюшки
З казки.
Та її лиш помічаю
Серед квітів навесні,
Пелюстки всі обриваю:
Чи кохає, а чи-ні?

Я з ромашки пелюсточку обриваю, 
Жоден не втрачу, мені потрібен кожен. 
Я сьогодні на ромашці не ворожу, 
Мені зараз інше дуже важливо. 

Пелюсткам свої бажання загадаю, 
Хай летять, кружляючи, вони по світу. 
Крутиться надія і літає, 
Про прекрасне я мрію цього літа. 

Перший пелюстка нехай дарує щастя 
Людям усім без винятку, 
А другий позбавить від негоди, 
Третій допомагає натхненням. 

У четвертого я по здоров'я 
Для коханих і рідних людей. 
П'ятий нехай позбавить від лихослів'я, 
А шостий додасть мені друзів. 

Пелюстка сьомий подарує мудрість, 
А восьмий додасть людям теплоти. 
Щоб зопалу не зробили дурість .. 
Дай, ромашка, свій дев'ятий пелюстка мені ти. 

Десять, а потім одинадцять, дванадцять ...
Кожен свою місію несе. 
Я хочу частіше посміхатися. 
Огорожі, ромашка, від негараздів.