чому в більшості сучасних рептилій кінцівки розміщені з боків тіла, а в ссавців під ним? як це пов'язано з теплокровністю?​

Плазуни – холоднокровні тварини, які ще не мають механізму підтримки постійної температури тіла, їхня енергія у значній мірі залежить від температури навколишнього середовища. Тому найбільша різноманітність їхніх видів і життєвих форм припадає на екваторіальні, тропічні та субтропічні широти, у помірному поясі їх набагато менше, у субарктичному й арктичному поясах вони фактично відсутні. У помірних широтах плазуни переживають холодний час року в стані сплячки (анабіозу), так само, втім, як і найспекотніший період у місцях з посушливим кліматом.

Хоча плазуни, власне кажучи – перший суто наземний клас хребетних, однак вони освоїли різні середовища існування, заповнивши всілякі екологічні ніші, і тому їхні життєві форми вкрай різноманітні. Передусім це, звичайно, стосується вимерлих видів, що, не маючи конкурентів, процвітали на суші в мезозойську еру. Викопні плазуни особливо цікаві, оскільки до них належать численні групи, які колись панували на Земній кулі. Давні групи цього класу дали початок не тільки сучасним плазунам, але й птахам і ссавцям. Сучасна фауна рептилій нараховує близько восьми тисяч видів, ці тварини трапляються не лише на суші, але й у воді, під землею і навіть у повітрі.

Сучасні плазуни поєднують у собі чотири ряди: черепах, дзьобоголових, лускатих і крокодилів.