Зв’язне мовлення. Контрольний переказ тексту, що містить розповідь про виконання певних дій НАРОДЖЕННЯ БУКЕТА
Археологічні знахідки підтверджують, що квітами людина прикрашає своє життя з давніх-давен. У Стародавньому Єгипті квітами оздоблювали храми й палаци. У Давній Греції й Давньому Римі у спеціальних садах квіти вирощували навіть взимку. До речі, троянда виконувала роль ордена, яким нагороджували за виняткову мужність. Того ж, хто прикрашав себе трояндою самовільно, карали тюремним ув’язненням.
У Західній Європі мода на квіти утвердилася з ХІV століття. Жінки прикріплювали невеличкі букетики до грудей, чоловіки встромляли їх у петлицю. Тоді ж квіти починають зображати на картинах.
З ХVІ століття квіти почали дарувати. Очевидно, народження цієї традиції було спричинене тим, що мандрівники привозили екзотичні квіти із тропічних країв. У добу видатних географічних відкриттів окремі екземпляри орхідей або тюльпанів за вартістю прирівнювалися до палацу.
Мистецтво створення букетів почало бурхливо розвиватися з ХVІІІ століття. Для того, щоб скомпонувати квіти, слід було володіти певними знаннями й майстерністю.
Добір квітів та зелені для букета залежить передовсім від його призначення та пори року.
Використовують для букета не більше трьох різновидів рослин. Попередньо слід уважно оглянути рослини й вибрати найбільш придатні.
Слід пам’ятати, що дуже великі й надто дрібні квіти в одному букеті не поєднують. Квіти, нахилені додолу, розташовують вище, квіти, пелюстки яких повернуто вгору, складають нижче. У центр букета вміщують найбільш гарну й помітну квітку. Необхідно обміркувати, які кольори мають поєднуватися у букеті. Важливо поєднати квіти так, щоб підкреслити їхню природну красу.
Вдало вибрана зелень створює тло, на якому виразніше виділяються квіти різного забарвлення. Використання зелені посилює декоративність букета.
Зі смаком створений букет має велику силу впливу. Він викликає натхнення, поліпшує настрій. (З кн. “Людина і квіти”; 253 сл.)