Знаки применения где поставить, и вообщем проверить текст на ошибки. Он с радиодиктанта. Слідом за пам'яттю.
Парк. Як добре що. він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював такий величезний розкинутий на незліченних гектарах невимірний. Кожен із нас молодших і старших приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке що хоча б на пів життя залишиться з помином. Наш парк перевершував будь-який інший він був чудесним лисом. Він існував поза часом і в поза часі тривав. Покинутий десь на галявині, псевдо китайський павільйон застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба загартований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру. Я міг би тягнути й далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного єдиного літа. Бо кожне моє як і моїх ровесників літо минало ні пролітало проносилося в парку в його іноді аж до грудей високій траві.
Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви не злюбили осінь, то вам у дитинстві не пощастило з парком.
Таким як мій що спершу заливав усього себе червоною і жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а й так поступово скидав ту червінь і жовтину до решти дощенту оголюючись на зиму.Тоді той наставала пора особливої чуйності млистими передсвітанковими годинами до парку почали заходити не великі групи мисливців.

vlad200883 vlad200883    2   10.11.2021 18:06    0

Ответы
DenNewLen38 DenNewLen38  10.11.2021 18:10

"Слідом за пам'яттю"

Парк. Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював! Такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимірний! Кожен із нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на півжиття залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший: він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачассі тривав.

Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру. Я міг би й тягнути далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо минало, Ні! Пролітало, проносилося! В парку, його, іноді аж до грудей, високій траві.

Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви не злюбили осінь, то вам у дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною і жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак, поступово скидав ту червінь і жовтину до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливої чуйності: млистими, передсвітанковими годинами, до парку починали заходити невеликі групи мисливців.

Я сама не цілковито впевнена в цьому, проте гадаю, що добре.

ПОКАЗАТЬ ОТВЕТЫ
Другие вопросы по теме Українська мова