Жив – поживав додаток. Він уже якось звик до того, що разом з означенням та обставиною виконував другорядну роль. Так було тривалий час, але, як кажуть, ніщо не стоїть на місці. От і сімейство додатків розросталося, міцніло. Крім додатків, виражених займенниками, іменниками, ця родина поповнилася ще поєднанням прийменників з іменниками. Аж ось додаток разом з означенням і обставиною вирішили хоч якось підкреслити свою значущість. Стали вимагати, щоб їх почали виділяти комами. Так виникло маленьке царство, яке назвало себе Відокремлені Члени Речення. Проте не подумайте, що сюди потрапили, наприклад, усі додатки. Щоб стати відокремленим членом речення, слід відповідати певним вимогам.
1. Визначте у реченні граматичну основу, укажіть, чим виражений підмет, присудок.
2. Знайдіть у реченні додаток.
3. З’ясуйте, чим він виражений.
Якщо: словами - прийменниками окрім, крім, за винятком, замість, на відміну від, зокрема, навіть тощо + іменник = відокремлений додаток;
іменник, займенник + інший прийменник = невідокремлений.
НАПРИКЛАД: Крім друзів, ніхто не розрадить тебе у біді (тут відокремлений додаток “крім друзів..”, тому що вживається прийменник КРІМ).