ЯкСашко творив добріділа..
вне ділн
Вперше у житі вирішив я твории добрі діла. «Не булу. думаю. істи
скоромного пілий тижлень! Носниму лілові волу на погребню, скільки він
схоче. 1 почну холити ло церкви». Далі я полумав. ливлячись на ластівок:
коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же наголував би їх мухами і
клібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Ісусу
Христу»!
Алел ластовенята не палали. Пороззявлявти роти, вони жалібно пиали, а
навколо кубла наді мною їхні батьки невпинно снували й носили їм комах.
Що ж його зробить?- думав я, залишивши ластівок. Піду на вулицк
шанувати великих людей. Дід казав, шпо за не ється багато всяких гріхів
на тім світі пiду знімати псрел ними шапку і казати «здрастуііте». Шапка
якраз валялась човн. Це була старенька лілова шапка. Тепер Тепер уже уже нема
шапок. Вона була товста і своїм вшглялом нагадувала мідиий казан. І важка
теж була, як добрий казанок
Спочатку вона довго лежала в сінях піл ступою. Кішка виволила в ній
кошенят, а коли котенята підросли, діл папку викинув у човен. Тому пахла
і
вона вже не дідом, а котами. Проге розбиратись було ніколи. Аби було шот
зняти з голови для пошани. Я надів шашку по самийї рот і вийшов за

HanZamay    1   30.05.2023 10:12    0