Я уже в 3 раз трачу и в этом: У якому реченні є вставне слово (розділові знаки вилучено)?
Його репліки і пропозиції були якраз до речі.
Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.
Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!
Певно руїну та буря зробила?
Питання №2 ?
У якому реченні вставні слова відсутні (розділові знаки вилучено)?
Не раз бувало гірко нене.
Люди одначе не розходяться.
Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.
Працювать працювать безумовно!
Питання №3 ?
У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
У поля виходжу і, здається, бачу цвіт очей і посмішку гарячу.
Чи, може, у мене настав отой момент, коли чоловік сам собі дивується?
Правду кажучи, його вабив не розкішний палац, а столітні дуби в лісі.
Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю.
Питання №4 ?
У якому реченні вставне слово виражає почуття мовця?
Кажуть, сніг на полі – хліб у коморі.
Вони пішли – обоє чомусь засмучені – і довго мовчали.
На щастя, підходив Андрій.
На станції Гребінка у вагоні, нарешті, попросторішало.
Питання №5 ?
У якому реченні вставне слово має значення невпевненості?
Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль.
Там, кажуть, з гір усю країну видно.
І ось, нарешті, вершина.
Парубок спершу, мабуть-таки, не прийняв її за ту польову царівну…
Питання №6 ?
У якому реченні вставні слова відсутні (розділові знаки вилучено)?
Там кажуть з гір усю країну видно.
На щастя підходив Андрій.
У Мертвому морі майже немає життя.
Сіль як відомо вбиває живі організми.
1. Певно руїну та буря зробила?
2. Не раз бувало гірко нене.
3. Так чудно її звуть на ймення, що їй-богу, ніяк не второпаю.
4. На щастя, підходив Андрій.
5. Парубок спершу, мабуть-таки, не прийняв її за ту польову царівну…
6. У Мертвому морі майже немає життя.
Объяснение: