Вправа 3. Підкресліть граматичні основи, назвіть головне і підрядне речення.
Розставте і поясніть розділові знаки.
1. І миті жодної не можна повернути щоб заново по-іншому прожить
(В.Симоненко). 2. Зерно в землю теж кладуть щоб воно воскресло в житі (Б.Олійник). 3.
Я хочу щоб до наступної ери з кожного сьогоднішнього злочину не виросло
завтрашніх двісті (Л.Костенко). 4. Той хто хоче хвилювати зворушувати тлювати серця читачів повинен сам бути схвильованим і зворушеним (З журн.). 5.
Блажен хто жертву вміє нести за рідний край свій за народ (І.Огієнко). 6. Не можу
пригадать кого я ждав на вулиці старого міста (Т.Осьмачка). 7. Ніхто не зуміє
примусити людину дослухатись до чиїхось слів коли вони того не варті (В.Собко). 8. Я
люблю коли буває осінню пахне яблуками в хаті (А.Малишко). 9. Коли зробиш кому бодай
маленьке добро як стає на душі легко чисто (О.Гончар). 10. Які пишні села в цім краї
бувають весною коли зацвітуть садки! (І.Нечуй-Левицький). 11. Благословенна будь же
ти хвилино коли почула я дитячий крик (Л.Костенко). 12. Сонце стояло високо й світило
так що майже ніде у дворі не було тіні (Марко Вовчок). 13. Хлопці вийшли до села з
заходу так що тепер їм не було чого боятись (Г.Тютюнник). 14. Повела житами стежка
неширока в поле де тополя мріє одинока (В.Симоненко). 15. Там почались мої дороги над
рідним гомоном води де на піску маленькі ноги лишали мокрії сліди (В.Сосюра). 16. Де б я
не був а все думками лечу в Донеччину свою (В.Сосюра). 17. Кажуть що вночі на
передмістя осінь приблукала з хуторів (Є.Плужник). 18. Так тихо спокійно в зелених
берегах що хочеться сісти на човен й по М.Коцюбинський). 19. Любить людей
мене навчила мати і рідну землю що б там не було (В.Симоненко). 20. Хто в блакитному засвітив чудові зорі що горять у млі? (Г.Чупринка).