Визначте відмінок іменників із прийменниками.
Мотря махнула на себе хусточкою, сіла на призьбі й задумалася. Ілько,
пильно слідкуючи за нею, проти волі задивився на красу її, що тепер
іще якось виразніше виявлялася на сірому тлі стіни, — на ту красу, що
не б'є у вічі, що на перший погляд ледве примітна, а тільки в неї
вдивишся, можна впитися й очима, і серцем, всею істотою. То була
краса, що виховується тільки на Україні, але не така, як малюють деякі
з наших письменників. Не було в неї ні «губок, як пуп'янок, червоних,
як добре намисто», ні «підборіддя, як горішок», ні «щік, як повна
рожа», і сама вона не «вилискувалась, як маківка на городі». Чорна, без
лиску, товста коса; невисокий, трохи випнутий лоб; ніс тонкий, рівний,
з живими ніздрями; свіжі, наче дитячі, губи, що якось мило загинались
на кінцях; легка смага на матових, наче мармурових, щоках і великі,
надзвичайно великі, з довгими віями, темно-сірі очі, з яких здавалося,
дивлячись, наче лилося якесь тихе, м'яке, ласкаве світло, — то була й
уся краса сієї дівчини (В. Винниченко).
!