Виберіть іменники й зробіть їхній морфологічний розбір за поданою нижче схемою. 1. Початкова форма: 1) має закінчення; 2) нульове закінчення; 3) незмінюваний.
2. Назва: 1) загальна; 2) власна.
3. Група за значенням: а) назва істоти: 1) назва особи; 2) назва тварини; б) назва неістоти: 1) назва чітко окресленого предмета чи поняття; 2) назва нечітко окресленого предмета чи поняття.
4. Рід: 1) чоловічий; 2) жіночий; 3) середній; 3) не визначається (іменник вживається тільки в множині).
5. Відміна: 1) перша (жіночого і чоловічого роду із закінченням -а); 2) друга (чоловічого роду без закінчення -а, середнього роду, у якому не з’являється суфікс -ат- або -ен-); 3) третя (жіночого роду без закінчення -а); 4) четверта (середнього роду, у якому з’являється суфікс -ат- або -ен-); 5) не визначається (незмінюваний, має форму прикметника або вживається тільки в множині).
6. Група (тільки іменники І та II відмін): 1) тверда (з основою на твердий нешиплячий); 2) мішана (з основою на твердий шиплячий та деякі на -яр); 3) м’яка (з основою на будь-який м’який та деякі на -ар, -ир).
7. Відмінки: 1) називний (хто? що?); 2) родовий (кого? чого?); 3) давальний (кому? чому?); 4) знахідний (кого? що?); 5) орудний (ким? чим?); 6) місцевий (на кому? на чому?); 7) кличний (хто? що?, вживається тільки у звертаннях).
8. Число: 1) однина; 2) множина.
9. Яким членом чи частиною якого члена речення виступає?
1. Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. 2. Руки на клавіші слова кладу. 3. Горизонт піднімає багряним ключем день — як нотну сторінку вічності. 4. Слова, як сонце, сходили в мені. Несказане лишилось несказанним. 5. Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук (З тв. Л. Костенко).