Відредагуйте Заснув юнак і скоро бачить сон. Сниться йому чарівний ранок а сам
він іде лісовою сте(ж,ш)кою ле(г,х)кий і в(е,и)селий як цей
в(е,и)сняний день. Дерева тільки(но) почали вкриватись ніжним
листом і крони їх здаються прозоро(зеленими) хмаринками. Обабіч
сте(ж,ш)ки м(е,и)рехтить самоцвітами вмита росою трава. З неї тут і
там показали свої сині очка проліски похитали білими дзвіночками
конвалії. Усміхнулись фіалки. Юнак зірвав кілька стебел конвалії
вдихнув аромат в(е,и)сни вкраплений у квіточки і кинув на землю.
Висмикнув жмуток фіалок і прич(е,и)пив до капелюха де вони відразу
зів..яли. Хлопець мав ліщиновий прутик у руці і знічев..я стинав ними
вершечки придорожніх рослин що (не)давно вийшли (з)під землі і
тяглися до сонця. Замахнувся було на ромашку що надто скоро
вибуяла і виділялась (з)поміж інших квітів.
Коли чує голос
Спинися що робиш? Ромашка також жива істота і жити хоче, як і ти…
Мабуть причудилось подумав юнак але вже (не)чіпав ромашки.

alexey2030    2   12.05.2020 13:52    6