В бору снігу мало. То там то сям проглягає крiзь порошу трава
примерзлими до землі зеленими чубчиками, стримлять низенькі пеньки
з жовтуватою, немов старий мед, смілкою на зрізах.Тихо навкруги й затишно
Тільки часом шелесне по гіллі вяльок снігу, струшений вітром
з верховіття...
Аж он під старою сосною латка шишок рябіэ. Ба! Ще одна впала. Ось
де він, дрoвoруб! Олесь стає навшпиньки й крадькома пнеться на коскогір
Зачувши людину, дятел перестав цюкати, попів гартованим дзьобом
з боку в бік і націлив його на Олеся: чого тобі тутечки? Здригнувся, хльоснув-
крилом по корі і зник, залишивши у вузенькому дуплі шишку.Олесь
хотів дістати і покуштувати, та передумав — і притулився вухом до стовбура.
Його ледве помітно розгойдувало, під корою щось, жалібно скрепіло,
а внизу під підошвами в Олеся ворушилось коріння... Випишіть прислівники