У якому реченні правильно відокремлено звертання?
А. Ясні зорі, тихі води - то земля твоя мій сину.
Б Дай, Боже, сонцю бути золотим, дай, Боже, дневі щасної години, дай, Боже, тиші мертвим і живим, дай, Боже, Україні - України!
В Україно молюся за мову, за божественну мову твою, і за вроду твою калинову, від якої добрішим стаю.
Г Біла хато писанко яскрава! Хто тебе таку намалював?
Д Стара, похила батьківська хатино, завжди для тебе я - мала дитина.
У якому реченні неправильно відокремлено звертання?
А Не хилися, явороньку, ти ще зелененький! Не журися, козаченьку, ти ще молоденький!
Б Держись, Хома, іде зима.
В Засмійсь, Матвійку, дам копійку
Г Язиче язиче, лихо тебе миче! Тільки те й робиш, що людей горбиш.
Д Не літай, вороно, у чужі хороми!
Виберіть речення, у якому виділене словосполучення не є звертанням (розділові знаки вилучено)
А А ще читайте книги любі друзі в них мудрість людська.
Б Як не любити вас літні ночі за лагідне тепло і спокій?
В Благословенні будьте мудрі очі що в серце дивитесь.
Г Веселі вітри співають свою пісню безмежному морю.
Д Брати мої пам'ятайте славних прадідів наших історію.
Вставне слово, що вказує на послідовність і зв'язок думок, ужито в реченні
А Але, певна річ, не всі ці чинники впливають з однаковою силою по всій території України ( О.Воропай).
Б Безсумнівно, усе це разом являє собою могутню рушійну силу культурного прогресу народного побуту (О. Воропай).
В Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник (М. Слабошпицький). • Г По-перше, це зовнішнє оточення або природні умови, де проходить життя нашого народу (О.Воропай).
Д Певно, не самі собі придумали наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога (М. Слабошпицький).
Вставне слово, що вказує на джерело думки, ужито в реченні
А Навпаки, козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й високого благородства (М. Слабошпицький).
Б Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона (О. Довженко).
В Вірите, вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному, ясномунебі (О. Довженко).
Г Власне, можна сказати, що ми з телефонним апаратом складаємо двоєдину істоту Гуцало). * Д I, нарешті, останній, дуже важливий момент - мистецькі здібності народу (О. Воропай).