І. У реченні Балка, вкрита садками, вилася попід горою (І.Нечуй-Левицький) наявні відокремлені члени речення, а саме:
А) означення;
Б) прикладка;
В) додаток;
Г) обставина;
Ґ) уточнюючі члени речення.
ІІ. У реченні Отакий-то Перебендя, старий та химерний (Т.Шевченко) означення відокремлюються, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть після означуваного іменника;
Б) одиничний прикметник (дієприкметник) стоїть після іменника, перед яким уже є означення;
В) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником і має додаткове обставинне значення (причини);
Г) прикметники чи дієприкметники (з пояснювальними словами або без них) є означеннями до особових займенників, незалежно від того, чи вони стоять після займенника, чи перед ним;
Ґ) прикметники чи дієприкметники(з пояснювальними словами або без них) відірвані від означення іншими словами, особливо присудком;
Д) означення стосується іменника, якого в цьому реченні немає;
Е) неузгoджені означення слоять поряд з узгодженими.
ІІІ. У реченні Лягли шляхи нові, широкі й вольні, степи, озера й ріки ожили (В.Симоненко) означення не відокремлюється, тому що:
А) прикметниковий (дієприкметниковий) зворот стоїть перед означуваним іменником i не має додаткового обставинного значення;
Б) одиничні прикметники (дієприкметники) стоять після іменника, перед яким немає означення, i не мають інтонаційного, стилістичного навантаження;
В) означення за змістом стосується не так підмета, як присудка;
Г) означення стоїть після неособового займенника, узгодженого з ним.
IV. У реченні Як медалістка, вона й право має тепер сидіти найближче до цього поперечного столу, за яким розмішується, так би мовити, президія сьогоднішнього вечора (О.Гончар) прикладка відокремлюється, тому що:
А) поширена прикладка стоїть після іменника, якого стосується;
Б) поширена прикладка стоїть перед пояснювальним іменником i має обставинний відтінок (причини);
В) стосується особового займенника;
Г) власна назва; має уточнююче значення;
Ґ) стосується власної назви й стоїть після неї;
Д) приєднується за до слів родом, на ім’ я, на прізвище тощо;
Е) прикладка зі сполучником як має значення причини;
Є) стосується пропущеного в реченні іменника.
V. У реченні Воєвода московський Бутурлін вступив з військом в Полтавщину i зруйнував Миргород (І.Нечуй- Левицький) прикладка не відокремлюється, тому що:
А) поширена прикладка стоїть перед означуваним іменником i не має обставинного значення;
Б) виражена власною назвою й не має уточнюючого значення;
В) зі сполучником як характеризує предмет з одного боку або має значення «у ролі кого, чого», тобто не має значення причини.
VI. Відокремлений додаток наявний у такому реченні:
А) Час минав, i став помалу рідний степ він забувати, край чужий, чужі звичаї, як за рідні уважати (М.Вороний);
Б) Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, в туман загорнувшись, далекі тополі в душі вигравають мінорную гаму (П.Тичина);
В) Немає людності такої, громади жодної нема, яка б iз давнини глухої ішла по всесвіту німа (М.Рильський);
Г) Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить перед собою автора статті, гаряче полемізує, ловить йoгo на чомусь, висміює... (0. Гончар).
VII. У реченні До вечора іде, холонучи, теплінь i тулиться до каменя щокою (М.Вінграновський) обставина відокремлюється, тому що вона виражена:
А) одиничним дієприслівником, що не означа дії;
Б) дієприслівниковим зворотом;
В) сполученням прийменника незважаючи на з іменником;
Г) сполученням іменників з прийменниками у зв’язку з, залежно від, завдяки, внаслідок тощо i має інтонаційне та стилістичне навантаження.
VIII. У реченні 3авдяки його мудрості яко державця встановилися добрі стосунки не лише з литвинами, а й із польським королем Казимиром (Д.Міщенко) обставина не відокремлюється, тому що вона виражена:
А) одиничним дієприслівником, який означа б дії;
Б) дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу;
В) дієприслівниковим зворотом, перед яким стоїть підсилювальна частка i;
Г) дієприслівниковим зворотом, який тісно пов'язаний із дієсловом-присудком;
Ґ) дієприслівниковим зворотом, який виступає в ролі однорідного члена з невідокремленим іншим членом речення;
Д) дієприслівниковим зворотом, що утворений дієприслівником i сполучним словом який і знаходиться в складі підрядного речення;
Е) сполученням іменників з прийменниками залежно від, відповідно до, завдяки, з причини тощо, яке інтонаційно та стилістично не виділяється.
ІХ. У реченні Свою ватагу Галаган повів тим самим шляхом, щo ним тікає iз Корсуня, себто через березовий ліс та балкою до Росі (А.Кащенко) відокремлюється:
А) уточнююче означення;
Б) уточнююча обставина;
В) член речення що починається словом з уточнюючим i приєднувальним значенням.
Х. У реченні Отаман схиливши голову дрімав i марив (С.Скляренко) виділені члени речення:
А) відокремлюються (з обох боків комами);
Б) не відокремлюються.

2880905    3   09.04.2020 20:37    36