У глибокому яру між двома стовбурами могутніх ясенів горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало в гору розганяючи хвилі густої темряви. у світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху і в різноманітному одязі та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне. Виправіть орфографічні та пунктуаційні помилки в тексті:
Тільки одне в цих людей було спільне це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід — обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи — онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи

horarharry    1   29.05.2020 14:38    3