Твердження.

Уточнюючими називають члени речення, які:

а) розширюють зміст речення;

б) звужують зміст речення;

в) уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

Объяснение:

уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення

ответ: 1) УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Уточнюючими членами речен¬ня називають такі члени речення, які вимовляються з особливою інто-нацією і уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членів речення. Ці члени речення конкретизують зміст одноіменного члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даю¬чи йому іншу назву; відповідають на питання: а як саме? а який саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнюю¬чою інтонацією і на письмі виділяються комами, рідше — тире.

“Внизу, за скелями, глухо шуміло море” (О. Донченко) (уточнююча

обставина — де саме внизу?).

Уточнюватися можуть і головні члени речення, і означення, і додатки, і обставини:

1) підмети:

“Ще будем жити ми- і я, і ти!” (П. Тичина);

2) присудки:

“Від вибухів у вухах шуміло — ревло, гуло і гупало» (з журн.);

3) додатки:

На уроці повторювали другорядні члени речення, зокрема

додатки,

4) прикладки:

“Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу

на папері”(І. Нечуй-Левицький);

5) означення:

“За круглим, чорного дерева столом, сиділи сухорлявий і

жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький»

(Н. Рибак);

6) обставина:

“Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата”

(Ю. Мокрієв). 2) розширюють змiст реченя

Объяснение: