Твір-роздум на тему я-громадянка україни

Мені випало щастя народитися у вільній і незалежній Україні, яка ще якихось двадцять п'ять тому була складовою гігантської тоталітарної держави — Радянського Союзу. Я не можу сказати, як би мені жилося у ті часи, але я не маю ніякого сумніву, що краще мати вільну Батьківщину.

Я непогано вчусь і добре знаю історію своєї країни. Знаю, що історичні корені нашої держави сягають дуже давніх часів. Український народ відомий своєю незнищенністю і нездоланністю, могутньою Київською Руссю, а також першим великим осередком з демократичним устроєм — Запорізькою Січчю. Я пишаюся тим, що народився і живу в Україні. Це молода, але ініціативна країна, яка має відданих синів, здатних захищати її інтереси та незалежність будь-якою ціною.

Сучасне українське суспільство потребує освіченості і активності, вміння жити і працювати в умовах справжньої ринкової економіки і зростаючої відповідальності кожного громадянина, в умовах демократизації і руху в європейському напрямку. Нам необхідне вміння швидко адаптуватися до нових умов, орієнтуватися в незвичних ситуаціях, встановлювати контакти з іншими людьми.

На мій погляд, найголовнішою складовою свідомості громадянина є моральність, тобто гуманістичні риси, які поєднують в собі загальнолюдські й національні цінності. Це любов і повага до своїх батьків, до своєї родини, терпимість до людей, гідність, справедливість, працелюбність, правдивість, чесність, совість, толерантність, милосердя, чуйність, увага й доброта. Такі цінності визначають рівень культурності людини.