О весно, як чаруєш ти нас своєю красою! Потроху топиться останній сніг, а з-під нього обережно, але дуже впевнено пробиваються перші підсніжники. Прилітають перші пташки, які вже встигли відпочити і зголодніти за рідним повітрям. Зникає кудись зимовий спокій і тиша, а на зміну їм приходить довгожданий весняний гомін. Правду кажучи, весна-моя улюблена пора року. Вона мені видається якоюсь щирою, не схожою на інші. В ній немає зимової зверхності, літнього лицемірства чи осінньої дерресивності. Весна відкрита й проста, вона зачаровує, але залишається недоступною. Мабуть, саме через це я так її люблю.
Потроху топиться останній сніг, а з-під нього обережно, але дуже впевнено пробиваються перші підсніжники. Прилітають перші пташки, які вже встигли відпочити і зголодніти за рідним повітрям. Зникає кудись зимовий спокій і тиша, а на зміну їм приходить довгожданий весняний гомін.
Правду кажучи, весна-моя улюблена пора року. Вона мені видається якоюсь щирою, не схожою на інші. В ній немає зимової зверхності, літнього лицемірства чи осінньої дерресивності. Весна відкрита й проста, вона зачаровує, але залишається недоступною. Мабуть, саме через це я так її люблю.