Твір опис предмета (тільки красивий)

Моя стара лялька.
До цих пір я граюся цією іграшкою. Коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. Лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. Я назвала її Мері. Мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. У неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. Вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. У Мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. Це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. Найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами. 
Я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й Мері обновкою.