Твір на тему «написання листа до музею івана франка»

Село Криворівня розташоване на висоті 560 м над рівнем моря. Перша згадка про нього відноситься до 1654 р. Якщо піднятися на одну з вершин, то відкривається пейзаж, як річка Чорний Черемош звивається між горами то криво, то рівно, що й дало назву селові.

Ще з ХІХ ст. Криворівня стала місцем праці та відпочинку багатьох відомих діячів української культури, літератури, мистецтва. Тут побували такі вчені, як М. Драгоманов, В. Навроцький; письменники І. Франко, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, Леся Українка, О. Кобилянська, Олександр Олесь, О. Маковей, В. Стефаник, Марко Черемшина; етнографи С. Вінценз, В. Гнатюк, В. Шухевич, Хв. Вовк, Ф. Ржегорж; історики М. Грушевський,

І. Крип’якевич, В. Антонович; художники І. Труш, Ф. Красицький, М. Жук та багато інших.

У цьому мальовничому населеному пункті, що чарує своїми неповторними гірськими краєвидами, привітними і добрими мешканцями, функціонують як філіали Івано-Франківського краєзнавчого музею літературно-меморіальний музей Івана Франка, музей Михайла Грушевського і хата-гражда Харуків.

З 1901-го по 1914-й (крім 1905 і 1908 років) до Криворівні щоліта приїжджав Іван Франко. Він спочатку проживав у хаті Проця Мітчука, що на Заріччі (хата не збереглася), а з 1906-го – Василя Якіб’юка, сільського народного лікаря, різьбяра, музиканта, фотографа.

У Криворівні І. Франко не тільки відпочивав, але й працював. Тут він написав повість «Великий шум», поему «Терен у нозі», автобіографічне оповідання «У кузні», оповідання «Як Юра Шикманюк брив Черемош», поезії «У безсонну ніченьку» та багато інших. Також письменник здійснив ряд перекладів, записував фольклор.

У 1953 році у хаті Василя Якіб’юка відкрито кімнату-музей І.Франка, сільський клуб і бібліотеку.

У 1960-му за ініціативи Львівського університету ім. І. Франка (ректор Євген Лазаренко) та Івано-Франківського краєзнавчого музею будинок повністю передано під літературно-меморіальний музей Івана Франка. Першою завідувачкою музею була дружина письменника Гната Хоткевича Платоніда Володимирівна Хоткевич.

В одному з виставкових залів можна ознайомитися із соціально-економічним становищем Гуцульщини кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (світлини кінця ХІХ ст., історичні документи), але основу експозиції музею становлять експонати, які розповідають про перебування Івана Франка, а також інших видатних діячів літератури, мистецтва, культури у Криворівні.

У музеї є дві меморіальні кімнати, в яких проживала родина Франків.

Інтер’єр цих кімнат відтворено за розповідями тих, у кого в пам’яті закарбувались часи Каменяра. Тут відвідувачі мають змогу побачити ліжко, на якому спав письменник, сак, яким він ловив рибу, а також багато прижиттєвих видань його творів.

Відвідувачів приваблює чудова піч, виготовлена косівськими умільцями Бахматюком та Кошаком у 1874 році.

Поруч з музеєм стоїть пам’ятник Каменяреві, відкритий у 1981 році, а також обеліск, виготовлений місцевим майстром І. Марусяком, з написом «Видатному українському письменникові І. Я. Франкові, 1856– 1916».

У музеї є кімната, в якій відтворено інтер’єр гуцульської оселі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Представлено гуцульський одяг, декоративно-ужиткові речі.

Багато експонатів розповідає про перебування відомих письменників, громадських діячів у Криворівні

Зокрема, експонуються світлини з видами Буркута та автографами Лесі Українки й Івана Франка. Також представлено світлини видатних людей, які приїжджали до Криворівні, копії листів М. Коцюбинського, твори Станіслава Вінценза.

У Криворівні з 1906-го по 1912-й проживав український письменник, музикант, актор Гнат Хоткевич. Він у сусідньому селі Красноїллові разом з місцевими жителями створив Гуцульський театр. У музеї його пам'ять вшановано відкриттям кімнати-музею.

Дитячі та юнацькі роки у Криворівні провів польський письменник Станіслав Вінценз. Відомий його твір «На високій полонині» відтворив життя і побут гуцулів. У 2008 році у виставковому залі музею створено кімнату-музей письменника.

Під час святкування 150-річчя від дня народження Івана Франка відкрито виставковий зал музею, де експонуються роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

За традицією Криворівня і сьогодні залишається місцем зустрічей та відпочинку видатних діячів сучасної української культури, мистецтва, а щедра, життєдайна Гуцульщина дає їм силу і творчу наснагу.