ТЕРМІНОВО
Сонце давно вже сіло у рожевий туман. Обрій починав огортати все густіша й густіша темрява, і небо стало схоже на густо розведену у воді синьку. Замерехтіла вечірня зоря. Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала володіти і землею. Безмежний степ вщухав ніжився, м'якшав від її пестощів. Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим і загадковим, прихованим