ТЕРМІНОВО !ДУЖЕ ПОТРІБНО!
твір в художньому стилі як я з мамою пекли млинці​

Була тепла весна ,ми з мамою сиділи на кухні.Тут мама сказала:„Давай спечемо млинці?".Я не довго думала , та й погодилася.Мама взяла все потрібне , та й почали робити.Мама була як весняна квітка така ж яскрава , і ніжна.

Не замітила я ,як батько прийшов,голодний , встомлений після важкого дня.Час швидко пролетів.Вже всією сім'єю смакуємо млинці які ми з мамою спекли.

З думкою сижу,й кажу„Я тепер кожен день буду з мамою млинці пекти!”

Одного ранку я встав і пішов на кухню. Бачу що мама пече млинці. Побачивши це я одразу почав просити їй до :

-- Ну будь ласочка, мамо, давай я до !

--То це хіба до ? Ти тільки гірше зробиш!

--Зате наступного разу буде краще.

-- От вигадник, добре, дивись.

Мама почала вправно переливати молочну рідину у сковорідку, як та миттєво претворювалась у жовте сонечко. Я так захопився цією картиною, що аж став схожий на тунель, бо роззявив рота. Настала моя черга. Я узяв половник, почав повторювати за мати.

Меня так сподобалась ця "гра", що я вже прдумав, ким стану у майбутньому "Буду директором  фабрики по виготовленню сонець" думав я. : "Перший віділл буде з маленькими сонечками, другий з великими, а третій... о... о... третій віділл буде з видом на космос. Туди будуть запускати готові жовті круги, які потім стануть сонцем."

Відволікшись від своєї уяви, я замітив що готую останній млинець. Я захотів його запустити у космос, як інші мої уявні.  Я приготувався і... Моє сонце полетіло вгору, але потім стрімко упало вниз мені на голову. Мама засміялась:

--Всі млинці вийшли чудово, але над останнім треба попрацювати!

Ось так я з мамою пік млинці.