У сучасному українському алфавіті розрізняються малі й великі букви. Великі букви вперше з'явилися в XVI ст. і згодом стали регулярно використовуватися в оформленні тексту та написанні власних назв. В оформленні тексту велика буква вживається на початку певних його частин.
З великої букви пишеться перше слово в реченні, а також (не обов'язково) перше слово кожного рядка у віршах:
Для нас у ріднім краю навіть дим Солодкий та коханий.
З великої букви пишеться перше слово в реченні, а також (не обов'язково) перше слово кожного рядка у віршах:
Для нас у ріднім краю навіть дим
Солодкий та коханий.