СПИШІТЬ РЕЧЕННЯ. ПІДКРЕСЛІТЬ ВИГУКИ, ЯКІ, ВИКОНУЮЧИ ТУ ЧИ
ІНШУ СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ У РЕЧЕННІ,
НАБУВАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ
САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ.
1. “А-а-а…” неслося десь здалеку, як од
розірваної греблі. “А-а-а…” котилось
ближче, і чулись в ньому і брязкіт скла, і
окремі крики, повні розпуки та жаху, і тупіт
ніг великої юрми… (М. Коцюбинський).
2. Нащо вороні великі хороми, знай, ворона,
своє “кра” (Народна творчість).
3. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі
– над колискою хай лине материнське ніжне
“люлі” (77. Усенко).
4. Гей, коби-то я газдинькою була в тім
ластів’ячім гнізді (Г. Хоткевич).
5. Той ухо прихилив, а кум – шу – шу-шу-
шу… (Л. Глібов).