Списати речення, ставлячи займенники, що в дужках, у відповідній формі.
Ми знаємо: (вона) так багато на (наша) планеті, (вона) розлилася морями, вирує великими океанами. У природі (все) злагоджено досить надійно і стійко. Треба лише вміти жити з (вона) в дружбі, любити і шанувати (вона). Та й коли бути до кінця відвертим, (та) води для (всі) потреб людства потрібно не так уже й багато — десь близько відсотка від (усі) запасів (вона) на землі (За І. Падалкою).
Снігурі перезирнулися між (себе), пошепталися й полетіли кудись. Діждалися снігурі ночі й по Ранкову Зорю вилити на берізку відерце (свій) живої роси. Прилетіли снігурі на галявину, де стоїть кришталева берізка. От тільки живих яблук на (вона) немає. Націдили снігурі тоді з калинових ягід червоного соку, вифарбували в (він) (свій) білі груди... Застогнала Синя Птиця і полинула у синяву неба. А з (вона) хвоста випали дві золоті пір'їни (За І. Зимою).
1. Її, на нашій, вона, все, з нею, її, та, всіх, усіх, її.
2. Собою, своєї, ній, ньому свої, її.