Дрімучим лісом йшло двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було жарко і хотілося пити.Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав тобі, струмочку.Хлопчик усміхнувся.- Чого ти усміхнувся, хлопче? - запитав дідусь.- Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові " "? Він же не жива істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.- Це так. Якби води напився вовк, він міг би і не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина каже " "? А знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить?Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер саме час був подумати: дорога через ліс ще довга.