Скласти речення з фразеологізмами: не підіймаючи голови,опустивши руки,не рук,не стуливши очей,працювати спустивши рукави,не закриваючи рота.

Речення з фразеологізмами на зустрічі з діловими партнерами ми вирішили поставити усі крапки над і. моєму товаришу не треба кидати гроші на вітер. у новій школі я почувала себе не в своїй тарілці. ніхто його не тягнув за язик. зверху восьмиповерхового будинку я бачила місто як на долоні. ми зустрілися віч на віч. від новин, які сьогодні показали, у мене голова йде обертом. він зник, як крізь землю провалився мені від цієї приголомшливої звістки просто відібрало мову. коли подруга розповідала мені це, вона попередила, щоб я ані пари з вуст. друзі набешкетували, і домовились щоб про те що сталося ніхто  ані пари з уст. наші народні обранці можуть довго й наполегливо блудити словами. словом можна приголубити, але можна й вбити! його мова була така приємна, неначе він голубив словами. він чинить нерозумно, бо не бачить далі свого носа. ти б зрозумів свого товариша, якщоб згадав, що є інший бік медалі. людина стає зрадником, коли намагається догодити і нашим, і вашим. щоб змінити своє життя, іноді доводиться спалювати за собою мости. «моя хата скраю«, — впевнений кожний зрадник і боягуз. для того, щоб тебе поважали інші, треба знати собі ціну. іноді деякі батьки, носяться з своїми дітьми, як курка з яйцем. я зайшла на ринок, а там стільки народу, аж кишить. ти б краще матері допоміг, а ніж байдики бити. доню не бери все близько до серця. та я його, за те що він мені портфель розмалював, в порох зітру. віталик думав, або пан або пропав і пішов просити у натусі списати . злякавшись, іванко швидко  накивав п*ятами. розсердившись, він вирішив їм  дати відкоша. приїхавши  до столиці, олена вирішила за  всяку ціну  в ній зостатися. ідучи  на зустріч він розумів, що невірний крок може все  звести нанівець. забрехавшись  серед друзів, андрій  набрався сорому. оглянувся батько, а сина нема — мов крізь землю провалився. яким уважно придивлявся  та  мотав собі    на вус. пішов михайло шукати вітра в полі. оглядав славко дніпро,    ліси на горах — просто душа співає од такої краси. треба думати над своїми словами та вчинками, а в тебе вітер у голові. і зрозумів сашко, що треба тримати язик за зубами. як свої п’ять пальців знали хлопці ці місця.