Скласти казку про щедрість та жадібність

Жила була хмаринка, яка виросла у дуже красивій країні. Одного дня вона побачила іншу хмару, що була набагато більша за неї. Велика заздрість спіткала нашу хмаринку. Вона вирішила, що більше ніколи не віддасть ані краплинки своєї води, не народить навіть малесенького дощика, та виросте великою та міцною, найбільшою хмаринкою у світі. Та й насправді, почала хмаринка зростати, але у її красивій та зеленій країні почалася посуха. Спочатку висохли річки, потім рослини, тварини, люди, і згодом колись квітуча країна перетворилася на пустелю. Хмаринку це не турбувало, але вона не розуміла, що знаходячись над пустелею, нема звідки взяти нову воду, щоб зростати й надалі. Так, помалу, хмаринка почала втрачати розмір і не могла зробити нічого, щоб це зупинити.
Згодом вона збагнула свою помилку.ЇЇ жадібність та егоїзм були причиною того, що вона майже зникла. Але перед остаточним випаровуванням почав дути легкий вітерець. Хмара був настільки малою, і важила так мало, що вітер підняв її та уніс далеко-далеко, у далеку прекрасну країну, де вона знову стала такою, якою була колись.
Вивчивши цього уроку, наша хмаринка залишалася малою і чемною, але вона також стала надзвичайно щедрою. Вона так відчайдушно частувала навколишніх дощиком, що її нова країна стала ще зеленішою, а хмаринка дарувала усім людям найкрасивішу веселку у світі.