Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч (А. Малишко) Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля
Роса блищить на сонці - чисте срібло (М. Коцюбинський). Поглянув я на ягнята — не мої ягнята (Т. Шевченко);
Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів (А. Малишко) Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі
Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко)
Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля
Роса блищить на сонці - чисте срібло (М. Коцюбинський).
Поглянув я на ягнята — не мої ягнята (Т. Шевченко);
Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів (А. Малишко)
Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі
Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів).
Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко)