Мені дуже сподобалась книжка, яку я недавно прочитав " В усьому винні прибульці". Я дуже вболівав за прибульців на нашу планету. І якось вночі мені вдалося поспілкуватися з одним з них... Ось що він мені розповів:
"Я прибулець, як називають мене жителі цієї дивної планети під назвою Земля. Я не потвора, як бачиш, і не красень, Я схожий на будь-якого зі своїх побратимів по розуму. У мене гарний сіруватий колір шкіри, велика голова, що свідчить про розвинений розум, великі чорні очі.
Я потрапив на планету Земля через неполадки в нашому космічному апараті, так буває. Люди Землі дуже здивувалися - адже вони ніколи не бачили таких, як я. Вони зібралися подивитися на мене. А мені насправді потрібна була до . Може бути, вони і до б, але не знали, що мені може до .
Я ігав за ними, лежачи на чомусь м'якому і запашному. Це називалося сіно. Наді мною схилилися люди в волохатих шапках, я зрозумів, що це дорослі чоловіки. Вони тихо перемовлялися незнайомою мені мовою. Серед них була всього одна дівчинка в легкій сукні. Вона дивилася на мене цікавими синіми очима.
Через духоту я впав у забуття і прокинувся в невеликому прохолодному і чистому приміщенні"
Він розповідав мені це, лежачи в лікарняній палаті. Тут я зрозумів, що він цілком здоровий і йому нема чого тут робити. Він був зі мною цілком згодний. Перетворившись на невидимку, він разом зі мною залишив лікарняну палату.
Мій улюблений герой з книжки « Сутінки » - Едвард Каллен
Фантастичне життя Одного разу , ( твоє ім’я ) гуляла в місті Форкс в лісі . ( твоє ім’я ) дуже замкнута в собі , бо 1 рік назад померли батьки цієї дівчини . Дівчина збирала листки для гербарію , раптом вона почула якись шум за кущами : - Тут є хтось ? Спитала ( твоє ім’я ) Її не хто не відповів , вона підійшла до кущів і туди заглянула , а там був кролик : - пухнастику , який ти граний . Відповіла дівчина . Трохи розгляділа його , повирнушись вона побачила хлопця : зріст у нього був десь 180 см , волосся буле риже и трохи кучеряве , блідна шкіра - Привіт . Сказала дівчина - Привіт . Відповів хлопець .- я мабудь тебе напугав , вибачь - нічого . Я ( твоє ім’я ) - Едвард . Що ти тут робишь одна ? - гуляю , я люблю гуляти в лісі , запах гарний , дерева , квіти - так з цим я згоден . Пішли може я тебе провиду до дому ? - давай
Після цього ( твоє ім’я і Едвард гуляли після школи кожен день , впізнавали один одного . В один день вони повинні були зустрітися біля школи о 15:00, але Едвард не прийшов . Вона звонила йому , писала , але він не відповідав . Потім вона пішла в ліс , давно вона там не була и побачила його , але це не він був : кров була на руках , на футболці , а поруч був мертвий олень : - Едвард , це ти зробив ? - твоє ім’я ? Ні, ні це неї клянуся ! - ти брихати не вміешь , хто ти ? - Едвард - не бриши , твоє ім’я може й Едвард , але ти не людина . Ти спалився , я питаю ще раз хто ти ?! - Вампір . Але ти не бійся ... - хто ? - вампір Твоє ім’я побігла в перед , але він тут був перед нею : - як? - послухай я тобі все розповім ... - нічого я від тебе не хочу , іди геть ! Після цього ( твоє ім’я ) не бачила Едварда 2 неділі , ні в школі , ні де . Через2 тижня Едвард був у школі и ( твоє ім’я підійшла до нього ) : - Едвард , вибач будь ласка , я просто тоді злякались ... - нічого , ти ще молодець , не так сильно кричала як інші дівчата чи хлопці . - значить друзі ? - Звісно ! Потім вони були найкращі друзі .
Мені дуже сподобалась книжка, яку я недавно прочитав " В усьому винні прибульці". Я дуже вболівав за прибульців на нашу планету. І якось вночі мені вдалося поспілкуватися з одним з них... Ось що він мені розповів:
"Я прибулець, як називають мене жителі цієї дивної планети під назвою Земля. Я не потвора, як бачиш, і не красень, Я схожий на будь-якого зі своїх побратимів по розуму. У мене гарний сіруватий колір шкіри, велика голова, що свідчить про розвинений розум, великі чорні очі.
Я потрапив на планету Земля через неполадки в нашому космічному апараті, так буває. Люди Землі дуже здивувалися - адже вони ніколи не бачили таких, як я. Вони зібралися подивитися на мене. А мені насправді потрібна була до . Може бути, вони і до б, але не знали, що мені може до .
Я ігав за ними, лежачи на чомусь м'якому і запашному. Це називалося сіно. Наді мною схилилися люди в волохатих шапках, я зрозумів, що це дорослі чоловіки. Вони тихо перемовлялися незнайомою мені мовою. Серед них була всього одна дівчинка в легкій сукні. Вона дивилася на мене цікавими синіми очима.
Через духоту я впав у забуття і прокинувся в невеликому прохолодному і чистому приміщенні"
Він розповідав мені це, лежачи в лікарняній палаті. Тут я зрозумів, що він цілком здоровий і йому нема чого тут робити. Він був зі мною цілком згодний. Перетворившись на невидимку, він разом зі мною залишив лікарняну палату.
Фантастичне життя
Одного разу , ( твоє ім’я ) гуляла в місті Форкс в лісі . ( твоє ім’я ) дуже замкнута в собі , бо 1 рік назад померли батьки цієї дівчини . Дівчина збирала листки для гербарію , раптом вона почула якись шум за кущами :
- Тут є хтось ? Спитала ( твоє ім’я )
Її не хто не відповів , вона підійшла до кущів і туди заглянула , а там був кролик :
- пухнастику , який ти граний . Відповіла дівчина . Трохи розгляділа його , повирнушись вона побачила хлопця : зріст у нього був десь 180 см , волосся буле риже и трохи кучеряве , блідна шкіра
- Привіт . Сказала дівчина
- Привіт . Відповів хлопець .- я мабудь тебе напугав , вибачь
- нічого . Я ( твоє ім’я )
- Едвард . Що ти тут робишь одна ?
- гуляю , я люблю гуляти в лісі , запах гарний , дерева , квіти
- так з цим я згоден . Пішли може я тебе провиду до дому ?
- давай
Після цього ( твоє ім’я і Едвард гуляли після школи кожен день , впізнавали один одного . В один день вони повинні були зустрітися біля школи о 15:00, але Едвард не прийшов . Вона звонила йому , писала , але він не відповідав .
Потім вона пішла в ліс , давно вона там не була и побачила його , але це не він був : кров була на руках , на футболці , а поруч був мертвий олень :
- Едвард , це ти зробив ?
- твоє ім’я ? Ні, ні це неї клянуся !
- ти брихати не вміешь , хто ти ?
- Едвард
- не бриши , твоє ім’я може й Едвард , але ти не людина . Ти спалився , я питаю ще раз хто ти ?!
- Вампір . Але ти не бійся ...
- хто ?
- вампір
Твоє ім’я побігла в перед , але він тут був перед нею :
- як?
- послухай я тобі все розповім ...
- нічого я від тебе не хочу , іди геть !
Після цього ( твоє ім’я ) не бачила Едварда 2 неділі , ні в школі , ні де .
Через2 тижня Едвард був у школі и ( твоє ім’я підійшла до нього ) :
- Едвард , вибач будь ласка , я просто тоді злякались ...
- нічого , ти ще молодець , не так сильно кричала як інші дівчата чи хлопці .
- значить друзі ?
- Звісно !
Потім вони були найкращі друзі .
Надеюсь