Серце калатає душа розмикається вона має ввібрати в себе ці радісні

слова.

Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба

створюючи нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою і поперед тебе шугають

янголята… Різдвяна казка!

Певна річ наша земля зберігає інформацію яку чужинці-заволоки ніколи

не вичитають ані зі снігів ані з марева ані з розлитих у повітрі щедрівок. І

починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів що воліли б хоч

померти на рідній землі.

Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не

фіксуючи космічних променів які проймають наше єство. Зоряні пульсування

зливаються з незримими спектрами променів від землі такі імпульсі

відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в

безсмертних колядках і щедрівках.​

danyakarpik    3   09.04.2021 13:06    8