Ще зеленим юнаком він потайки взяв батьків лук і пішов полювати на Бобровицькі драговини. Провалившись у підступній трясовині по шию не
маючи кого навіть гукнути па до він дивом вибрався із води скинувши з
себе кований ловецький черес і важкі набряклі водою чоботи. Разом із чересом
у бездонну прірву болота пішов і той нишком узятий батьків лук. Якось уранці
цар звелів бити канчуками рабів і молодих дружинників намагаючись
розшукати слід свого улюбленого лука. А старший царевич злякавшись
батькового гніву сидів осторонь і мовчав. Тоді він малодушно змовчав але
потім згадуючи той лук щоразу відчував пекучий сором.