Росте по лугам, полям, лісним узліссям, обабіч доріг. Корневище товсте, укорочене, від нього відходять багаточисленні ниткови-дні корні, формірующі мочковато кореневу систему. Листя зібрані у прикореневу розетку, широкояйцеподібні або еліптичні, голі, з 3—7 дугообразними жилками, що з-під нижньої сторони. Черешки крилаті з невеликим влагаліщем. Цвітоносні стрілки, восходящі до 40 см, бородчаті, закінчуються густим, длінним циліндричним колосовидним суцвіттям, состоящім із невзрачних, дрібних, світло бурих квіточок. Коробочка двогнезная, яйцеподібно- конічна, з кришечкою, вскривающуюся.
Використовують листя заготовляємі в період цвітіння. Вони утримують глікозид, слізі, горечі, дубільні вещества, вітаміни К, каротин, лимонну і др. органіческі кислоти. Препарати подорожника оказує протизапальне, антисептичне і спазмалітичне дію. Водний настій листів назначають при острому і хронічному лори-нгіті, бронхіті, бронхіальній астмі. Сок застосовують при острому і хронічному гастріті, язва жолудка і дванадцяти перстної кишки, хронічному антериті і коліті. Свіже листя — як кровоспинне і ра-нозаживляюче.