Пунктуаційну помилку допущено в речені.
А. Невимовно зрадівши, дядько Сидір бадьоро вігункув: "О, нарешті знайшов! Тут і копатимемо криницю"
Б. "Я знаю тільки те, що нічого не знаю", любив повторювати Сократ.
В. "Дуб здавна користується у людей великою шаною - згадував Береговець - з-поміж усіх наших дерев - наймогутніший пагін землі"
Г. "А ось уже, хвалити Бога, й на світ благословиться!" - чую голос матері.